Текст песни: Вера+Миша + перевод

Зачем мы повстречались

С тобою на вокзале?

Зачем ко мне тогда ты Подошёл?

Мои глаза так ясно

«Усе тобі сказали, Міша».

И нам с тобой, Мишаня,

Стало хорошо.

Я бачив тільки очі,

Вуста твої дівочі.

І груди, що здіймались,

Як міхи.

Шо є, то є.

Я шось сказать хотела,

Молчала и робела, Миша.

Но ты простил усе мои грехи.

Пр.: Ми збагнули тільки потім,

Що любовь — шалений потяг.

Він байдужий до прокльонів,

До благань, страждань і сліз.

Ми забули номер рейса,

І закончились вже рельсы.

І летять, як ті вагони,

Наші долі під откіс.

В купе твоїм службовім

Є місце для любові.

Я там злітав душею,

Як літак.

І наче ненавмисно,

За тебе всі колеса, Вєра,

Відповідали: «Так, так, так, так, так!»

Мишко, «орел мій юний»,

Не рви мне сердца струны.

Я всё равно скажу тебе одно:

«Любов — вона як море, Міша.

Такої, як у нас, лав сторі,

Нет у индийскому кино».

Пр.: Ми збагнули тільки потім,

Що любовь — шалений потяг.

Він байдужий до прокльонів,

До благань, страждань і сліз.

Ми забули номер рейса,

І закончились вже рельсы.

І летять, як ті вагони,

Наші долі під откіс.

Пр.: Ми збагнули тільки потім,

Що любовь — шалений потяг.

Він байдужий до прокльонів,

До благань, страждань і сліз.

Ми забули номер рейса,

І закончились вже рельсы.

І летять, як ті вагони,

Наші долі під откіс.

Ми забули номер рейса,

І закончились вже рельсы.

І летять, як ті вагони,

Наші долі під откіс