Поети складають пісні, не гаючи часу свого на землі.
Системи працюють, їх пильнують, купляють, засуджують, лікують.
Свідомість їх не потрібна нікому й кохання приречене в світі тварин,
З якого постала Людина, на неї ти так не дивися, вона ще дитина!
Прийшов листопад і раптом ти зрозумів, що не маєш снів
З тих пір, як твоя крів отруєна ядом стріл.
Щоночі тіло твоє вмирає, душа тікає й проникає
За стіни багатоквартирних домів, у шоці від того, що діється з нами…
І знов забуває, куди вертає, фізичне тіло собі шукає
У світі тварин, потоці машин, поганих пісень, сумних очей,
Картин, від яких псується крів. А може, це просто прийшов листопад,
А ти ще не звик до природніх змін? А може, тебе вже нема?
Не треба спішити жити, раптом прокинутися й зрозуміти
Усе, що ся діє навколо, побачити в новому цвіті
Стільки ясних очей, красивих людей, пісень, що гукають жити
Наших дітей у майбутній день, обняти й благословити!..
Поети складають пісні, не гаючи часу свого на землі.
Системи працюють, їх пильнують, купляють, засуджують, лікують.
Вони замовкають, поволі зникають, пісні забуваються, люди лишаються
В стінах багатоквартирних домів, з яких вже ніколи на Світ не вертаються!
Перевод песни Листопад
Поэты сочиняют песни, не теряя времени своего на земле.
Системы работают, их следят, покупают, осуждают, лечат.
Сознание их не нужно никому и любовь обречена в мире животных,
С которого встал человек, на него ты так не смотри, он еще ребенок!
Пришел ноябрь и вдруг ты понял, что не имеешь снов
С тех пор, как твоя кровь отравлена ядом стрел.
Каждую ночь тело твое умирает, душа убегает и проникает
За стены многоквартирных домов, в шоке от того, что творится с нами…
И вновь забывает, куда возвращает, физическое тело ищет себе
В мире животных, потоке машин, плохих песен, грустных глаз,
Картин, от которых портится кровь. А может, это просто пришел ноябрь,
А ты еще не привык к естественным изменениям? А может, тебя уже нет?
Не надо спешить жить, вдруг проснуться и понять
Все, что ся действует вокруг, увидеть в новом цвете
Столько ясных глаз, красивых людей, песен, зовут жить
Наших детей в будущий день, обнять и благословить!..
Поэты сочиняют песни, не теряя времени своего на земле.
Системы работают, их следят, покупают, осуждают, лечат.
Они замолкают, медленно исчезают, песни забываются, люди остаются
В стенах многоквартирных домов, из которых уже никогда на Свет не возвращаются!
TanyaRADA пишет:
- спасибо! От Души!!! ( Улыбаюсь...)все так!!!Liza пишет:
Любимая песня моей мамы